Блог

Працевлаштування та звільнення: види і способи

Працевлаштування


Види трудових відносин


У широкому сенсі працевлаштування об'єднує всі форми трудової діяльності, які не суперечать закону, включаючи самостійне забезпечення роботою:
  • індивідуальну трудову діяльність;
  • підприємництво;
  • фермерство.

Співпраця роботодавця і працівника фіксується трудовим договором – терміновим або безстроковим, контрактом, цивільно-правовою угодою й усною угодою.
В останньому випадку йдеться про оформлення працівника за штатним розкладом. В такому випадку вимагається заява про вступання на певну посаду та наказ про прийом на роботу від роботодавця.
Ще можлива робота за сумісництвом – вона не передбачає укладення договору.

Трудовий договір може бути:


  1. безстроковим (укладений на невизначений строк);
  2. на певний термін (встановлений за погодженням сторін); укладається на час виконання робіт.

Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін через характер роботи, умови виконання, інтереси працівника.

Що потрібно для працевлаштування?


  • Паспорт або інший документ, що посвідчує особу.
  • Трудова книжка;
  • Увипадках, передбачених законодавством – документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), стан здоров’я та інші документи.

Звільнення


Види звільнення


Чинне трудове законодавство передбачає безліч способів звільнення, але в цій консультації зупинимося тільки на наступних:

  • припинення трудового договору за угодою сторін;
  • розірвання трудового договору, укладеного на невизначений термін, з ініціативи працівника;
  • розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника.

Що потрібно для звільнення?


В залежності від того, яку саме заяву з перелічених вище ви надсилаєте керівництву, розрізняється і процес звільнення.

Якщо ви звільняєтесь “за власної ініціативи”:

- не можна звільнитися в будь-який момент, без наявності поважної причини і її документального підтвердження;

- заяву на звільнення не може бути подано в строк менше двох тижнів до бажаної дати звільнення; Тобто після подачі заяви ви повинні відпрацювати 2 тижні.

- щоб звільнитися в термін менше двох тижнів до бажаної дати звільнення необхідно в заяві на звільнення за власним бажанням вказати і документально підтвердити поважну причину.

Якщо ви звільняєтесь “за угодою сторін”:

- можна звільнитися в будь-який момент, який узгоджений між працівником і роботодавцем;

- заяву про звільнення за угодою сторін може бути подано в будь-який момент (в тому числі і в день звільнення).

- сторони не зобов'язані попереджати один одного за два тижні і звільнення може відбутися в будь-який момент;

- щоб звільнитися в термін менше, ніж два тижні, не потрібно вказувати поважну причину.

Стандартні компенсаційні виплати працівнику при звільненні:


- заробітна плата за фактично відпрацьований час до звільнення (сюди так само враховується день звільнення);

- вихідна допомога;

- компенсація за невикористані дні відпустки.

На виплату вихідної допомоги при звільненні, працівник може розраховувати лише у випадках передбачених ст. 44 КЗпП.

2020-09-21 15:58 Кандидатам